10 липня 2018 року виповнюється 105 років від дня народження прекрасного педагога, відомого українського вченого, доктора технічних наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки України Георгія Августиновича Піскорського. Фахівець широкого профілю, з величезним досвідом роботи з експлуатації, проектування і дослідження технічних систем, Георгій Августинович виховав сотні першокласних фахівців для різних галузей промисловості, підготував більш 40 кандидатів технічних наук, дав путівку в життя багатьом докторам технічних наук.
Життєвий шлях Г.А. Піскорського до наукових і педагогічних вершин був нелегким і тернистим.
Г.А. Піскорський народився 10 липня 1913р. у м. Києві в родині службовців. Блискуче закінчивши в 1932 році Київський механічний технікум за фахом “Холодна обробка металів”, Г.А. Піскорський приступив до роботи на посаді конструктора на знаменитому Київському заводі “Більшовик”, одночасно без відриву від виробництва успішно закінчив вечірнє відділення Київського індустріального інституту. Одержавши диплом інженера-механіка в галузі верстатобудування, і як один із кращих випускників був залишений в аспірантурі.
У 1938 році Георгій Августинович приступив до роботи в Київському технологічному інституті шкіряної промисловості, перейменованому в 1944р. у Київський технологічний інститут легкої промисловості (КТІЛП), сьогодні Київський національний університет технологій і дизайну (КНУТД) на кафедрі технології металів, де він почав активно займатися науковою діяльністю, що згодом втілилось у кандидатську дисертацію.
Успішна робота Георгія Августиновича над дисертаційною роботою в галузі динаміки автоматичних пристроїв була завершена їм навесні 1941 року. але тут блискуча кар’єра молодого вченого і викладача була перервана Великою вітчизняною війною 1941–1945р.р. Збіг обставин не дозволив Георгію Августиновичу взяти участь у бойових діях, але його праця в ім’я Перемоги з ремонту автотракторної техніки була високо оцінена державою, у 1947 році він був нагороджений медаллю “За доблестный труд в ВОВ. .
З 1946 по 1953 роки Г.А. Піскорський працював головним інженером ремонтно-механічних майстерень у м. Києві, приділяючи велику увагу розробкам в галузі автоматизації процесу зварювання трубопроводів.
У 1953 році Георгій Августинович переходить на роботу в КТІЛП, де цілком віддає себе педагогічній і науковій діяльності. Усе подальше життя Георгія Августиновича пов’язане із КТІЛП. У тому ж році його обирають на посаду доцента кафедри деталей машин. У 1954 році він успішно захистив кандидатську дисертацію на тему “Автоматический контроль малых наружных резьб”, а в 1955 році його обирають завідувачем вперше створеної в КТІЛП кафедри машин і апаратів легкої промисловості. На цій посаді Георгій Августинович працював до 1983 року, а потім до останніх років свого життя – професором цієї ж кафедри.
У 1973 році Г.А. Піскорський захищає дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук за темою “Автоматизовані завантажувальні пристрої для взуттєвих машин”. Георгій Августинович створив кафедру машин і апаратів легкої промисловості не тільки в КТІЛП. У подальшому він приклав багато зусиль до створення аналогічних кафедр у містах: Джамбулі (Жамбил), Улан-Уде, Хмельницькому й інших містах колишнього СРСР.
До 1959р. наукова робота Г.А. Піскорського в основному була пов’язана із системами автоматичного контролю різьбових з’єднань. а з 1960 року усі його наукові інтереси були повністю зорієнтровані на технологічне обладнання взуттєвого виробництва, а саме на автоматизацію їх завантажувально-розвантажувальних процесів. За цим науковим напрямком ним було опубліковано більше 300 наукових праць, у тому числі і декілька монографії: “Взуттєві машини з гідроприводом”, “Гідравлічні і пневматичні пристрої машин” та ін.
Основні наукові інтереси Г.А. Піскорського і його численних учнів лежали у сфері створення і дослідження автоматичних пристроїв для орієнтації деталей взуття, розробки магазинних завантажувальних пристроїв, вивчення динаміки руху деталей при їхньому автоматичному завантаженні до робочих органів технологічного устаткування. Багато цікавих наукових досліджень були проведені Г.А. Піскорським та його учнями, але “корінне” слово “автоматизовані” проходить майже через усі їхні роботи: “автоматичне завантаження”; “автоматичне орієнтування”; “динаміка автоматичних пристроїв”, тощо.
Зараз учні Георгія Августиновича працюють у різних містах України, країн ближнього і далекого зарубіжжя. Географія місць їхньої діяльності дуже різноманітна: Джамбул (Казахстан) і Париж (Франція), Москва (Росія) і Краків (Польща), Вітебськ (Білорусь), Чехія і багато інших. Особливе місце в його житті і діяльності займав наш рідний Хмельницький, де у Хмельницькому національному університеті працювали і ще працюють багато його учнів (ректор д.т.н., проф. Скиба М.Є., к.т.н., проф. кафедри МА Драпак Г.М., к.т.н., проф. Кармаліта А.К., зав. кафедрою дизайну, який і досі не пориває своїх зв’язків з університетом, інженер кафедри технології машинобудування, відомий підкорювач найвищих гірських вершин Г.М.Баннов, сьогодні вже пенсіонер к.т.н., доц. Казмірчук О.Д.. На превеликий жаль не вблаганний час робить свою роботу важку, буденну роботу, переселяючі учнів Георгія Августиновича до інших світів: к.т.н., доц. М.К. Семенов, к.т.н., доц. Л.К. Листвин і багато інших).
у нашому університеті професор Піскорський Г.А. деякий час за сумісництвом завідував нашою кафедрою, передаючі свій багатий професійний і життєвий досвід та суттєво поповнив подолянами список своїх вірних і щирих друзів.
У 60-80 роки в світі і Україні почали бурхливо розвиватися дослідження в галузі робототехніки і не випадково Г.А. Піскорський із властивою йому молодою енергією захопився цим новим напрямком науки і широкими можливостями його використання у різних галузях промисловості, зокрема і легкій. Він очолював ЦКП “Роботи” Мінвузу України, опублікував ряд наукових праць зокрема “Робототехнічні системи в легкій промисловості”, “Перспективи використання роботів у легкій промисловості” та інші.
Георгій Августинович мав енциклопедичні знання в багатьох галузях науки і техніки, зокрема, пов’язані з легкою промисловістю. Це дозволило йому більше 20 років плідно працювати заступником головного редактора всесоюзного журналу “Известия Вузов. Технология легкой промышленности”. Працюючи з авторами статей, він виявляв глибокі знання при редагуванні, тактовність і глибоку повагу до усіх авторів. За роботу в журналі Г.А. Піскорський неодноразово нагороджувався грамотами Мінвузу СРСР та Мінвузу УРСр.
Його велика і плідна праця на науковій і освітянській ниві була гідно оцінена нашою Батьківщиною присвоєнням йому Почесного звання “Заслужений діяч науки і техніки України.
Г.А. Піскорський був блискучим лектором і мудрим викладачем, його лекції були зразком педагогічної майстерності, проявом справжньої інтелігентності, толерантності, вихованості і ерудиції. Таким він завжди залишиться в серцях та спогадах усіх його вихованців, колег і колишніх студентів, яким повезло слухати його прекрасні лекції. За прекрасну і натхненну педагогічну роботу Г.А. Піскорський був нагороджений Почесним знаком Мінвузу СРСР “За відмінні успіхи в роботі”.
Георгій Августинович жагуче любив життя: за кермом свого автомобіля він подолав не одну тисячу кілометрів по дорогах України, Кавказу та інших куточків СНД. Спортзал і бадмінтонові ракетки були його постійними супутниками до останніх днів життя; він багато читав, стежив за новими надходженнями в технічний і художній фонд бібліотек, зокрема і у Хмельницькому – був усебічно розвиненою особистістю.
Мудрість, толерантність, знання та авторитет Георгія Августиновича були безмежні. Саме таким він і залишився у пам’яті усіх хто мав щастя спілкуватися, співпрацювати і вчися у цієї унікальної і дуже позитивної, доброї і водночас вкрай вимогливої особистості.
Г.А. Піскорський відійшов у вічність16 липня 1995 року, залишивши про себе найкращі спогади в серцях усіх людей, що мали щастя спілкуватися, вчитися і співпрацювати з цим мудрим, інтелігентним, тактовним, ненав’язливим чоловіком, справжнім Вчителем у найвищому розумінні цього слова.
З глибокою повагою, вдячний колектив кафедри машин і апаратів,
електромеханічних та енергетичних систем